Все, що відбуватиметься у цій залі протягом найближчих тижнів,
присвячую світлій пам’яті Луценко Олександра Івановича.
Сан Іванич, пам’ятаю…
«НАША СОЦІАЛКА» — саме під такою назвою в Чернівецькому художньому музеї було презентовано першу персональну виставку молодого буковинського художника Станіслава Силантьєва. Цікаво та приємно, що цей науково-методичний мистецький заклад завжди сприяв відкриттю нових імен у мистецтві краю і допомагав талановитій буковинській молоді проявити себе, зробити перший важливий крок у мистецький світ.
Щоправда, Станіслав дебютував у ролі художника трохи раніше. Взагалі живописом він займається біля трьох років, а виставковий дебют стався у квітні 2011 року, на виставці, присвяченій до Днів Т. Шевченка у чернівецькій виставковій залі «Вернісаж». Саме тоді в перший раз «живі» картини Силантьєва були представлені глядачам в експозиції колективної виставки Спілки художників України. А за кілька місяців до цього, взимку 2011 року вийшли друком серії листівок «ГОЛОВНЕ» з віршами, окрім української, перекладеними англійською, німецькою, сербською мовами і швейцарським діалектом та картинами Станіслава Силантьєва. Зазначимо, що друкований проект «Головне» стосується вузького аспекту соціальних відносин і охоплює лише сферу любові у людських взаєминах (слід зауважити, що кохання – лише складова значно ширшого значення «любов»).
Автор виставки має й інше, безпосереднє відношення до мистецтва, адже Станіслав Силантьєв наразі є студентом Львівської Національної Академії Мистецтв, де навчається на факультеті історії теорії мистецтв, а до цього рік вивчав юриспруденцію в Чернівецькому національному університеті. Народився молодий художник у Глибоці, але останні чотири роки вчиться та проживає у Львові. Те, що він є не тільки цікавим художником, а й фаховим мистецтвознавцем, Станіслав продемонстрував під час відкриття виставки, коли змістовно та послідовно обгрунтував засади власної художньої манери, вів із присутніми фахівцями дискусії з приводу розвитку сучасних мистецьких течій.
Отже, що ж являє собою цей мистецький проект? «НАША СОЦІАЛКА» — не просто виставка живописних картин. Це інсталяція, яка створює певну атмосферу й сама собою вже утворює нові взаємовідносини між людьми, людиною і мистецтвом. Гострий погляд художника на соціальні проблеми поєднується з яскравими відкритими кольорами, що виводить наїв Силантьєва у площину сприймання між серйозним і несерйозним», - таку оцінку дав творчості Станіслава відомий молодий чернівецький журналіст, письменник і поет Сашко Горський. В експозиції представлені полотна, написані акрилом на соціальну тематику в стилі наївного живопису. В якійсь мірі це є дещо символічним та навіть логічним для весінньо-літнього сезону 2001 року Чернівецького художнього музею, оскільки незадовго до цього в іншій виставковій залі музею експонувалася виставка пам’яті відомого чернівецького художника-примітивіста Олександра Луценка-Бабана, якому, власне, й присвячений даний проект Станіслава Силантьєва.
Мистецтво автора виставки - живий, органічний, концептуальний примітив, сповнений соціальних мотивів. Це - проект соціального мистецтва, яке народжується у контексті людських взаємовідносин, комунікацій різного характеру, не будучи при цьому інтегрованим у систему оцінювання мистецтва з позиції естетичної та похідних від неї гармонійної, пластичної основ. Відмовляючись від консервативних ідей, прообразом яких є розуміння мистецтва з позиції виключно механічно-технічної точки зору, де засоби художньої виразності у вигляді кольору, лінії, рельєфу складають першооснову будь-якого мистецького твору, автор ще раз демонструє полігамну природу мистецтва, з позиції не лише продукту власних уявлень, але й на фоні існування конкретних обставин, життєвих історій, які стають частиною повсякденного життя, а в майбутньому називатимуться історичними умовами, від яких залежатиме розвиток культури майбутнього. Нічого не заявляючи, не продукуючи жодного маніфесту Станіслав фіксує час таким, яким він є, людей такими, якими вони народжуються, а їхні вчинки такими, які інколи не піддаються логічному тлумаченню. Власне, якщо говорити про життя таке, яким воно є, він обирає соціальне мистецтво, мистецтво, сюжет та форма якого завжди матимуть невичерпну природу.
Виставка складається з близько 30 робіт та художніх інсталяцій і триватиме в художньому музеї по 18 липня 2011 року.
Альберт Комарі
|