Нещодавно в Чернівецькому художньому музеї закінчила
свою роботу персональна виставка живописних творів колишнього чернівчанина,
художника Павла Кисличка. Експозиція викликала велику зацікавленість як із боку
фахівців, так і з боку відвідувачів та засобів масової інформації. Проте, не
«творчістю єдиною» вона привернула до себе увагу. Незвичною для «стандартного»
митця життєвою долею та творчим шляхом відрізняється й біографія автора
представленого всім шанувальникам мистецтва «Фантастичного світу».
Народився Павло Кисличко в 1961 році у м.Омськ (Росія).
Ще з дитинства автор добре малював, займався скульптурою, відвідував заняття в
художніх гуртках та школах. Саме «школаХ», тому що батько Павла був офіцером і
родині приходилося часто переїжджати з місця на місце.
Але сталося так, що в
результаті навчання малюванню у Павла виникло небажання малювати і протягом
довгого часу він навіть не брав до рук олівця. Можливо, саме це пояснює, як вважає
сам автор, примітив чи «наїв» у його роботах.
Більша частина життя Павла Кисличка пов’язана із
театром. «Я – людина театру, і фактично народився у ньому», - каже він. Мама
художника працювала в театрі костюмером (до речі, працює й до нині в місті
Курган) і завжди брала із собою на роботу ще маленького Павла. Сцена,
майстерні, куліси, освітлення – все це було для нього світом, в якому він жив.
Тому й першим робочим місцем Павла в 1977 році став курганський театр ляльок
«Гулівер», де він працював художником-освітлювачем.
Після армії Павло Кисличко намагався поступити в
Ленінградський театральний інститут (ЛГІТМІК), а потім і Ленінградський
інститут культури ім. Н. Крупської, проте
з певних причин (особливе місце мали погляди й переконання Кисличка, його, так
би мовити, особиста життєва позиція) йому це не вдалося. Поступив він у
Ленінградське культосвітне училище, де навчався протягом 1985-90 рр. і закінчив
його із «червоним» дипломом за спеціальністю «Театральний режисер», а також паралельно
співпрацював із театром «Да - нет», яким керував О. Понізовський.
Саме там, у 1985 році, Павло познайомився із
художником Сергієм Касьяновим та його вчителем Володимиром Кондратьєвим і
«повернувся» до малювання.
Щодо мистецьких уподобань Кисличка, то слід
відмітити його інтерес до вивчення руської ікони – до її композиції,
перспективи, колориту, матеріалів. Також Павло досліджував творчість Да Вінчі,
Дюрера, Сезанна та Брака і понині вивчає особливості російського авангарду й
кубізму. Особлива цікавість у нього до історичного печерного малюнку,
композиції, кольору та методів виготовлення фарб.
В кінці вісімдесятих років розпочинається
«чернівецький період» життя Павла Кисличка. З 1988 по 1990 він працював
керівником лялькового гуртка на Чернівецькому гумовзуттєвому заводі, а після
цього чотири роки був скульптором та бутафором у Чернівецькому ляльковому
театрі. Тут відбувся дебют Павла в якості художника-постановника вистави. Ну й
останнім чернівецьким акордом «мандрівника-театрала-художника» стала його
робота на "exclusive tv- Чернівці".
У 1998 році Павло емігрував До Аргентини, де живе та
працює дизайнером у ляльковому театрі і здобув на цьому поприщі численні
премії, нагороди й визнання.
Альберт Комарі
1998 - участь у фестивалі "Calle de los titeres" (спеціальна премія) із 2000 р. - співпраця із театральною групою "babel
teatro" 2000 - вистава про
Ф. Г. Лорку "bajo del agua estan palabras"(фестиваль "otoño
azul"), премія "catina vera", премія за краще пластичне вирішення,
спеціальна премія за ляльку Лорки 2001 - вистава
"galileo, la aventura del
pensamiento" ("festival internacional de teatro de
buenos aires") 2001 - співпраця із театральною групою "el
nudo" (вистава "mar de margaritas") 2001 - "Festival por el X Aniversario de la Red de Promotores Culturales
de Latinoamérica y el Caribe (LA
RED)",
2001 - "Primer Festival de Nuevas Tendencias
Escénicas" en Mar del Plata. 2001 - "Experimenta 4 Teatro,
Encuentro Internacional de Grupos", Teatro del
Rayo, en Rosario (Provincia de Santa Fe). 2002 - вистава "el fantasma de
canterville" (фестиваль "otoño azul"),
премія "Краща вистава", премія "tratamiento del espacio, recursos plasticos y
sonoros" 2003, 2004, 2005,
2006, 2007, 2008 - вистава "Чарівна
флейта" 2003 - premio teatro del mundo, перша премія в категорії
"Краща вистава для дітей" 2004 - вистава
"El señor Nicodemo ", U.B.A.,CCRR
Rojas, Premio Teatro del Mundo, перша премія в категорії
"Diseño de Títeres" 2005 - Фестиваль
театру в Гавані, Куба 2007 - вистава
"El Fausto Criollo", U.B.A.,CCRR Rojas, "Premio Teatro del
Mundo", перша премія "Краща вистава для дітей", перша премія в
категорії "Diseño de Títeres", премія "Clarin" 2008 – «festival de teatro en chipoletti», "festival de teatro santacruceno", "festival internacional de teatro de usuhuaia"
|