Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 133

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Календар

«  Серпень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Наш час

artkomari.ucoz.ru - Мистецькі новини Буковини
Вівторок, 26.09.2017, 21:59
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS
Головна » 2012 » Серпень » 30 » "Архітектор Губерт Ґесснер". Виставка ілюстративних матеріалів, присвячених життю та діяльності зодчого
15:44
"Архітектор Губерт Ґесснер". Виставка ілюстративних матеріалів, присвячених життю та діяльності зодчого
Анотацію та матеріали виставки підготувала Тетяна Дугаєва, мистецтвознавець, член Національної спілки художників України, директор Чернівецького художнього музею 1995 - 2004 рр.

Автором справжньої перлини чернівецької архітектури, споруди Дирекції ощадних кас у Чернівцях (1900) на Центральній Площі, у якій тепер розташований Чернівецький обласний художній музей і яка сьогодні є однією з найошатніших споруд мальовничого міста над Прутом, є відомий австрійський архітектор Губерт Ґесснер / Hubert Johann Gessner (1871–1943), за проектами якого було зведено десятки громадських, промислових та житлових будівель у містах Австрії та Чехії початку ХХ століття. 

   Минулого року саме в Чернівецькому художньому музеї, завдяки тривалій та кропіткій роботі наукових співробітників цього закладу, до 140-річного ювілею видатного архітектора було презентовано виставку світлин та фотодокументів, присвячених життю та діяльності цієї талановитої та неординарної людини. 

   І от зараз, напередодні святкування чергової річниці Дня міста Чернівців, музейники вирішили ще раз розповісти чернівчанам та гостям міста про Губерта Ґесснера і з цією виставкою кожен відвідувач може ознайомитись у вестибюлі третього поверху художнього музею.  

   Отже, Губерт Ґесснер народився 1871 року у місті Валашске Клобукі (Valašské Klobouky) в Чехії, помер 1943 року у Відні. Професійну освіту майбутній відомий архітектор здобув в Академії мистецтв у Відні, де навчався з 1894 по 1898 рік у класі відомого австрійського архітектора, теоретика та педагога  Отто Вагнера, який увійшов у світову історію архітектури як яскравий представник „Віденського Сецесіону” та засновник нової віденської архітектурної школи. 

   Сецесіон (відокремлення) – назва німецьких та австрійських мистецьких товариств, які виникли на межі століть на ґрунті опозиції офіційно визнаному академізму  і представляли нові течії у мистецтві. 

    Першими роботами Губерта Ґесснера стали Віла Братмана та Дім Горна у рідному місті Валашске Клобукі, Чехія (1900 рік). У цих спорудах архітектурне вирішення ґрунтується на перехідних формах пізнього бароко до класицизму. Риси нового стилю ще ледь проявляються у характері декоративного оздоблення. 

   Тим часом Г. Ґесснер подає на конкурс свій проект будівлі Дирекції ощадних кас у Чернівцях. 1899 року ця робота здобула першу премію на конкурсі  і принесла архітектору справжнє визнання у професійних колах. 1903 року австрійський журнал "Der Architekt” опублікував статтю  разом з низкою фотографій, планами будівлі та літографією художника Грюнера з її зображення (Josef August Lux. Das Sparkassengebäude in Czernowitz). 

   Ошатна споруда Ощадної каси (1900 рік) стала яскравим втіленням ідей віденської сецесії та водночас програмних засад Отто Вагнера –  раціоналізму та „практичної корисності”. Конструкція будівлі зберігає класичні принципи симетрії та ясності, водночас щедро декоровані головний фасад та інтер’єри (скульптура, живопис, вітражі тощо), естетика гнучких ліній і витончених форм утворюють цілісний архітектурний ансамбль чарівної краси. 

    Будівництво здійснювало Моравське будівельне управління чеського міста Брно, де Г. Ґесснер працював з 1899 року.   

    Наступними роботами Губерта Ґесснера була низка громадських, житлових та індустріальних будівель. Серед них: робочий клуб (Arbeiterheim Favoriten), будинки страхової компанії та профспілки залізничників, друкарня та видавництво „Vorwärts” у Відні, будівля фонду медичного страхування у Брно, корпуси моравської психіатричної лікарні (м. Кромержиж), низка заводів та фабрик, міст у Відні „Augartenbrücke, Donaukanal” тощо.  Всього ним зведено понад 60 архітектурних споруд (за даними Architekturzentrum у Відні та інших джерел). Деякі з них виконані у співавторстві з братом Францем Ґесснером. 

    Після 1918 року  Губерт Ґесснер стає одним з провідних архітекторів Відня. Дедалі ідеї сецесії слабшають у його мистецтві,  а проекти набувають рис функціоналізму. На тлі поширення  конструктивістських впливів у архітектурі Г. Ґесснер успішно втілив принципи свого вчителя Отто Вагнера, коли долучився до муніципальної програми віденських соціал-демократів з грандіозного житлового будівництва. 



  Протягом 1923-1934 років у Відні були зведені робочі квартали, які забезпечили людей муніципальним комфортабельним та естетичним житлом. Вони увійшли в історію під назвою  „Червоний Відень”. 

   Губерт Ґесснер підтримав гасло австрійських соціал-демократів „право трудящих на красу” і став новатором у розробці системи комунікації в урбаністичному середовищі. 

   Справжньою окрасою столиці Австрії є побудовані Ґесснером житлові комплекси „Reumann-Hof", „Heizmann-Hof", „Lassalle-Hof" та „Karl Seitz-Hof". Кожний з цих житлових масивів називають „містом у місті”, де були магазини, власні вулиці, площі, дитячі установи, спортивні споруди, басейни, пральні, конференц-зали, фонтани та сквери тощо. 

    Віденські житлові комплекси Г. Ґесснера  в значній мірі збагатили архітектуру міста та стали вагомим внеском у його соціальне будівництво.  Так Lassalle-Hof вважається яскравим прикладом конструктивізму в архітектурі, за „Karl Seitz-Hof" закріпилась назва „Місто Сад”. Перлиною цих кварталів є „Reumann-Hof", який невдовзі став символом Нового Відня. 

    Будівлі Губерта Ґесснера і дотепер прикрашають міста Австрії (Відень, Грац, Лінц, Швехат, Леобен, Мьодлінг, Нойнкірхен, Глоггніц  тощо), Чехії (Брно, Кромержиж, Валашске Клобукі, Новий Йічин, Опава) та - Чернівці в Україні. 

    Вважається, що Г. Ґесснер є також автором житлового будинку у Чернівцях, що на розі вулиць Української, 57 та Шевченка (за припущенням чернівецького архітектора Лариси Вандюк). 

    Архів Г. Ґесснера, який  зберігала дочка архітектора Маргарете Слупетцкі (Margaretе Slupetzky), знаходиться у графічній колекції музею Albertina у Відні.    

   Тетяна Дугаєва, Альберт Комарі
Переглядів: 669 | Додав: alberto | Теги: Віденський сецесіон, архітектура, Губерт Гесснер, Чернівецький художній музей, Дирекція ощадних кас | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: