Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Свято закінчення без самого закінчення...

Останній вечір фестивалю поезії MERIDIAN CZERNOWITZ провели у відпочинковому комплексі «Цецино». Навколо шумний ліс, сутінкова прохолода окутувала гостей, однак люди тремтіли від очікування свята. Завершення фестивалю – це святкова подія. «Это празник со слезами на глазах», як співають в старій радянській пісні. Завтра вже не буде локацій, поезій, автограф-сесій, візій та перформенсів. Завтра учасники й неучасники займуться рутинними справами. Валізи в руки, рюкзаки на плечі. Завтра починається тиждень. Тому всі, хто прибув до «Цецина», прагнули відчути ейфорію наостанок, погомоніти з уже відомими письменниками, познайомитися з досі невідомими, випити бокал вина чи пива за успіхи, терпіння, наснагу й звершення. Кожного сповнювали посмішки й трепет перед вечором. Сюзанна Беріван розпочала феєрію. Молода дівчина співала милих пісень, акомпонуючи собі на акустичній гітарі. Її музика була і лекою, і насиченою. Чулася суміш кантрі, блюзу. Голос дівчини звучав по всіх кутках зали, заповнював вуха і присутні переставали розмовляти між собою та вслухалися до ніжних звуків. Сюзанну підтримували гаряче й гучно. По закінченні кожної пісні слухачі нагороджували її оваціями та аплодисментами. От лишень звуковики не могли ніяк догодити молодій співачці, вона постійно махала їм тендітними ручками, просячи підкорегувати фон. Але все минулося добре. Більшість не помітили незручностей зі звуком. Спів Сюзанни стих. Гості взялися до пива. Його було багато. Розливали до пластикових незручних стаканів. Потім зала й територія «Цецино» рясніла прозорими зіжмаканими бокалами, ніби вечірнє море медузами. Почали другу імпрезу вечора. Винно-поетичний вечір з Олександром Бойченком та Ігорем Померанцевим – так написано в програмці фестивалю. Насправді ж там були й німецькі, австрійські поети, письменники, режисери. А ще був Петро Рихло. Всі вони сиділи за головною лавицею напроти входу під гарним ковром, який висів на стіні, та під образом Діви Марії з Немовлям. Хоч бери й голоси митцям «Гірко!». Але стрималися, ніхто не осміяв вибрану позицію учасників. Поетичні розповіді почалися після того, як гості допили свої вина й бралися тепер активно штурмувати пивну стійку. Стояв гул і шум. Ті, хто сидів перед софітами й письменниками, чемно слухали. Ті, хто стояв у тіні закутків, гучно реготали й балакали. Включно з деким із організаторів. Бойченко робив спершу зауваження присутнім, але нічого путнього не вийшло. Шум розмови і шумовиння пива продовжували шипіти. Ще трохи побалакали німецькі та австрійські митці й винно-поетичний вечір завершили. В залі залишалися досить мало людей, бо більшість давно вийшла назовні, аби вдихати осіннє повітря, дивитися в глибину нічного неба й викурювати десяту чи й двадцяту цигарку. Комусь видалося, що вже час їхати додому, і люди підтягнулися до автобуса, яким сюди приїхали. Проте було ще зарано відправлятися по затишках. Святкова мистецька феєрія продовжувалася. Розбавити культурні слова поважних учасників фестивалю, а також розігнати алкоголь по венах, взялися молоді музики під творчою назвою «Запаска». Напевно вони взяли цю назву, бо їх частенько беруть «на запас». Чи дійсно це так, чи це моя вигадка-здогадка, але цього вечора вони й справді були запасним варіантом – Музично-поетичний перформенс DRUMТИАТР, презентація книжки Гриця Семенчука «Внутрішній джихад» не відбулися, Юрка Іздрика не було. Тож вечір проводжали, а ніч зустрічали жваві музики «Запаски». Хтось з присутніх підтанцьовував, але більшість давно вже копошилася біля автобуса. Загалом свято закінчення так і закінчилося без закінчення. Не має ні сил, ні бажання переповідати той безлад і неорганізованість, які панували у недільний вечір десятого вересня. Повторилася історія з сигарно-поетичним вечором, коли глядачі прийшли заради сигар, а не поезії, і нічого ти тут не вдієш. До цієї локації також прийшли заради випивки. Проте цей вечір і таке людське бачення можна й виправдати, вони очікували завершального свята. Зрештою, це свято закінчилося тиснявою в орендованому автобусі, що курсує рейсом №26 по Чернівцях, та розспівуванням різноманітних пісень. Автобус зупинився біля Ратуші, гості вечора розбіглися по своїх домівках-закутках. І лише дехто вирішив не йти на поводу масової втечі й пішов завершати завершення... Потрібно ж комусь поставити крапку!
1 2 3 4 5 Категорія: Мої статті \| Додав: alberto (14.10.2012) \| Автор: Максим Козменко
Переглядів: 684 \| Теги: винно-поетичний вечір, Meridian Czernowitz \| Рейтинг: 5.0/2

Всього коментарів: 0