Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Фантастичний світ творчої уяви Марії Приймаченко

Подарунком до новорічних свят для чернівчан стала виставка творів Народної художниці України, лауреатки Державної премії імені Т. Шевченка, представниці українського «народного примітивізму» Марії Овксентіївни Приймаченко (Примаченко), що днями відкрилася у Чернівецькому художньому музеї. Вона складається із 44-х робіт, виконаних на папері темперними та гуашевими фарбами. Це зображення ірреальних добрих та лихих звірів, птахів у оточенні квітів, різноманітних побутових сценок, які є віддзеркаленням світобачення самої майстрині і вражають неймовірною близькістю до народних першоджерел. Марія Приймаченко народилася у селі Болотня на Київщині. Існують два варіанти дати її народження – 2 січня 1909 (24 грудня 1908) року та 12 січня 1909 (30 грудня 1908) року. У її родині творчою діяльністю займалися й батько, який був бондарем, теслею та різьбярем по дереву, і мати – знана майстриня з вишивки. Отож, дівчинка із материнським молоком увібрала в себе любов і розуміння гармонійності у природі й орнаменті. У ранньому дитинстві Марійка зазнала важкої хвороби – поліомієліту, через що змушена була багато часу проводити у ліжку, але тут на допомогу їй прийшло малювання. Першою творчою роботою дівчинки став «розпис» синьою глиною батьківської хати. У 1930-х роках талант молодої художниці був помічений – її було запрошено до експериментальних майстерень при Київському музеї українського мистецтва, де збиралися талановиті представники народної творчості. Марія Приймаченко урізноманітнює свою творчість створюючи вишивки та керамічні твори. У 1937 році до мисткині прийшло світове визнання, адже саме тоді вона отримала золоту медаль за свої роботи на всесвітній виставці у Парижі. З того часу вона дивує своїми фантастичними самобутніми творами глядачів зі всього світу. Виставки її творів проходять у Франції, Канаді, Польщі, Росії, Німеччині та багатьох інших країнах світу. У 1960 році Марія Овксентіївна створює цикл «Людям на радість», знаковою є сама його назва, оскільки сама майстриня казала так: "Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі..." Саме за цей цикл вона була удостоєна звання лауреата Державної премії імені Т. Шевченка. Починала майстриня свій творчий шлях із створення квіткових композицій, згодом звернулася у своїй творчості до зображення фантастичних звірів та птахів, побутових сценок із зображенням людей, які на її картинах постають як епічно спокійні і повні гідності персони, привітні і доброзичливі. Особливої уваги заслуговує «звірина серія» Марії Приймаченко, оскільки вона є унікальним явищем не лише в українському, але й у світовому мистецтві. В образах її фантастичних тварин тісно переплелися народний фольклор, уявлення наших пращурів-українців про світ та його мешканців, уява та фантазія майстрині та тисячолітній досвід поколінь. Добрі звірі на її творах схожі на реальних істот, а лихі – химерні, непізнавані, наділенні фантазійними рисами та характеристиками. У малюнках мисткині колір підпорядковує площину, слугує декоративним цілям, втілює настрій, є елементом ритму, у них гармонійно співіснують повнозвучні колірні плями і ясні, чіткі контури. Незадовго до смерті Марія Овксентіївна створила чорнобильську серію, що стала її відповіддю подіям, які сталися на Чорнобильській АЕС. Останні роки свого життя вона провела прикута до ліжка давньою хворобою, але не полишала спілкування зі світом через свою творчість. Померла видатна художниця 18 серпня 1997 року, залишивши по собі нащадків, що понесли далі у світ життєстверджуючу силу її мистецької душі. Це її син – Федір (1941 – 2008), заслужений художник України, лауреат премії імені Катерини Білокур та онуки Петро та Іван – молоді талановиті художники. Твори Марії Приймаченко випромінюють енергію і життєдайну силу, зачудовують дивовижним поєднанням конкретного мислення, інтуїції та фантазії, породжують в уяві глядача образи фантастичних неземних птахів та звірів, іноді олюднених та добрих, іноді злих та непередбачуваних. Для цих композицій характерні орнаментальність та декоративність, гармонійне співіснування кольору та контуру. У її творчості тісно переплелися пам'ять поколінь, народна творчість, багатовікова культура нашого народу, щоби створити незрівняний світ творчої уяви майстрині. Денисова Ольга, заввідділом декоративно-ужиткового мистецтва Чернівецького обласного художнього музею
1 2 3 4 5 Категорія: Мої статті \| Додав: alberto (13.12.2010) \| Автор: Ольга Денисова
Переглядів: 3133 \| Теги: наївне мистецтво, образотворче мистецтво \| Рейтинг: 5.0/1

Всього коментарів: 0