Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

«Дерево життя» Любові Дуб

Якщо вам хоч раз довелося побачити виставку робіт Любові Дуб, ви неодмінно запам’ятаєте надзвичайну позитивну енергію вишитих на полотні картин, їх неповторну магію. Зазвичай ці добрі, щирі і життєрадісні твори подобаються всім: дорослим і дітям, професійним художникам і простим глядачам. Любов Василівна народилася 26 листопада 1929 року в Бессарабському селі Клішківцях (тепер – Хотинський район Чернівецької області) в селянській сім’ї. Як і інші селянські дівчата, рано навчилася вишивати «хрестиком». Але більше любила малювати, проте важке життя не давало дівчині можливості розвинути творчі здібності. Після війни Любов Василівна разом з чоловіком Григорієм переселилася до Чернівців. Влаштувалися на роботу, народилися діти, життя йшло. Але раптом тяжка хвороба Люби перервала спокій родини, змусила ще молоду жінку піти на серйозну операцію, а згодом вийти на пенсію. Пізніше вона влаштувалася надомницею – вишивала, ткала, в’язала. Спочатку вишивала відомим з дитинства «хрестиком». Але одного разу побачила на виставці твір, вишитий в незнайомій їй техніці «набивки» (різновид гладі, що виконується за допомогою медичної голки), яка створювала своєрідну пухнасту, ніби живу, поверхню. І була вражена. Це було саме те, про що Люба мріяла з дитинства: техніка давала можливість створювати на тканині справжні картини! З цієї пори захоплення вишивкою змінило життя Любові Дуб, надало йому нового сенсу. Нові враження, мрії, фантазії – все давало сюжети, теми для нових творів. Особливим джерелом натхнення для майстрині завжди була природа, неповторна в різні пори року, але особливо прекрасна в її найулюбленіші – восени і взимку. Пейзаж – невід’ємна частина більшості творів Л. Дуб. В творчості самобутньої народної майстрині втілилася любов до українського народу, його історії і традицій, його життя. Це просліджується в її кращих панно – тематичних полотнах «На панщині», «Дума про хліб», «Земля». Твір «На панщині» (1986 р.) являє собою зображення сільського краєвиду з численними фігурками людей, більшість яких працює, збираючи врожай. Художниця, вірогідно, змальовує знайомий з дитинства пейзаж рідної Хотинщини: в центрі – поле зі снопами пшениці, на передньому плані невелика річечка з качками і очеретом, колодязь-журавель, водяний млин, на задньому – пагорби, ялинки, хатка з лелеками на даху і вітряк. На полі мирно працюють селяни в білих сорочках. Бачимо тут матір, яка годує дитину, і це нагадує нам відомі шевченківські рядки, власне, як і вся композиція «На панщині».Твір милує око вишуканою колірною гамою, в якій переважають темо-зелений, відтінки брунатного і жовтий, на тлі яких контрастно виступають біло-чорні фігурки людей. Ніби продовженням теми вищеописаного твору в часі є панно «Дума про хліб», створене трохи раніше, в 1982 році. В центрі картини – річка, яка ділить композицію на дві частини за, так би мовити, просторово-часовим принципом. В нижньому правому куті – сцена зі старого селянського життя, а в верхній частині композиції – нове, радянське життя. На горизонті – зелені гори, за якими червоно-жовте сонце. До найкращих творів Л. Дуб належить і «Земля» (за мотивами повісті О. Кобилянської). В ньому, як і в композиції «На панщині», насамперед дивує колористичний талант художниці, вміння гамою барв передати основний настрій твору, що є надзвичайно важливим в образотворчому мистецтві. Адже, належачи за матеріалом і технікою виконання до декоративно-ужиткового мистецтва, за композиційно-колірним вирішенням твори Л. Дуб тяжіють до мистецтва образотворчого. Якщо «На панщині» в цілому несе позитивний заряд, прославляє працю людини на землі, то «Земля» просякнута трагізмом. І цей настрій створюється загальним колоритом з переважанням темно-зеленого, брунатного і чорного, з якими контрастують світлі плями одягу селян. Твори Л. Дуб підкуповують нас надзвичайною щирістю, чистотою і безпосередністю погляду на оточуючий світ. В цьому вони споріднені з дитячими малюнками, тому стилістично належать до т. зв. наївного мистецтва. Його яскравим зразком є твір художниці «Перемога» (1985). На горизонтальній площині видовженого панно перед нами розгортаються основні події Великої Вітчизняної війни крізь призму світобачення майстрині. Тут і Брестська фортеця, і фашистські бомбардування, танки і солдати, взяття Рейхстагу і парад на Красній площі. Незважаючи на деяку перевантаженість композиції деталями, художниці вдається зберегти рівновагу і колірну гармонію, донести до глядача основну ідею – прославлення героїчного подвигу народу, який захистив свою землю від ворога. Значне місце серед робіт Л. Дуб займають панно з фольклорною тематикою, в яких вона зображує історію і традиції рідного краю, його народу. Це композиції «Гуцульське весілля» (1978), "Танок»(1974), «Вільними просторами» (1989) та інші. Твір «Мати» (1987) – уславлення вічних людських цінностей – представляє сучасну українську мадонну, жінку, яка понад усе прагне захистити свою дитину, забезпечити їй щасливе мирне майбутнє. Твори Л. Дуб зберігаються в трьох Чернівецьких музеях – художньому, краєзнавчому і літературно-меморіальному музеї Ольги Кобилянської. Життя Л. Дуб є доказом того, що талант – Божий дар, який надає особливого сенсу існуванню конкретної людини і залишає іншим людям те краще, що їй вдалося втілити в своїх творах. Валентина Любківська Джерело: http://lyubkivska@ukr.net
1 2 3 4 5 Категорія: Мої статті \| Додав: zoltan1192 (02.12.2010) \| Автор: Валентина Любківська E W
Переглядів: 733 \| Рейтинг: 5.0/1

Всього коментарів: 0